- щасливець
- —————————————————————————————щасли́вецьіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
щасливець
Смотреть что такое "щасливець" в других словарях:
щасливець — вця, ч. Щаслива людина … Український тлумачний словник
щасливиця — і. Жін. до щасливець … Український тлумачний словник
щасливчик — а, ч. 1) Зменш. пестл. до щасливець. 2) розм. Той, кому постійно щастить, щаслива людина … Український тлумачний словник
щасниця — і, ч. і ж., розм. Те саме, що щасливець, щасливиця … Український тлумачний словник
щасливий — 1) (про життя, юність, вік тощо сповнений достатку, щастя, радости, задоволення), радісний, прекрасний, солодкий, безхмарний, незатьмарений, сонячний, золотий, променистий Пор. безтурботний 2) (який приносить / приніс щастя, успіх, удачу),… … Словник синонімів української мови
